Ми знаємо це завдяки Кані, студентці з Японії, яка була в Бухаресті для обміну досвідом. Вона дізналася про нас через нашого вчителя з румунської мови, який викладає в Академії економічних наук. Таким чином вона залишила нам повідомлення про те, що її цікавлять організації, які надають підтримку українським біженцям. І що вона хотіла б прийти до нас у центр.

Сказано і зроблено. Ми побачилися, познайомилися ближче, поспілкувалися. Але було у неї ще одне бажання. Щоб перед тим, як поїхати додому, тобто наступного дня зранку, зробити щось приємне для українських дітей. Оскільки орігамі це японське мистецтво, яке вона навчилася, коли їй було близько п’яти років, вона хотіла навчити українських дітей складати папір у симетричні форми.

Жаби, повітряні кульки, сердечка та журавлики. Орізуру, що означає журавлик, є символом миру в Японії, де кажуть, що той, хто виготовляє 1000 паперових журавликів, проживе стільки років. Ми цього не робили, Кана залишилася б з нами на кілька місяців, щоб зробити це. Ми були задоволені тим, що зробили одну копію кожного. Очевидно, за допомогою Кани, чий м’який і теплий голос змусив нас слухати з нашорошеними вухами.

«Коли ми повернемося додому, ти навчиш і мене це робити, гаразд?», – запитала мама сина, яка розповіла нам, що одна з її мрій – зробити цих класичних паперових журавликів. Тому що це приносить вам внутрішній спокій.

Мама права, хоч деякі фігури можуть бути складнішими, ти точно розслабишся. Але було у нас і інше – обійми та вивчені слова японською та українською. І це гарна вправа, щоб застосувати на практиці те, чого навчилися на уроках англійської мови.

Аби побачити, як склалася ця доля, з квітня Кана працює в громадській організації, яка підтримує українських біженців у Японії. „It is a long distance, but I will do my best in Japan. I hope this situation will be better soon. Thank you for your cooperation.”

Велике аригато (дякую), і ми з нетерпінням чекаємо на зустріч з тобою знову, люба Кана.