Українські дітлахи зібрали б палиці просто з Бухареста, якби могли, вечір біля вогнища був таким очікуваним! А зверху грудочками підрум’янених, пухких і солодких зефірів, які тануть у роті.

Про це потурбувався Костя, який приніс кілька здорових пакетів. Наскільки вистачить.

Після цілого літа очікування настав ТОЙ ВЕЧІР!

У тріскоті очерету й пісні цвіркунів, у запашному світлі багаття. А до того ж наші, з очима завбільшки з цибулю, животами, притиснутими до хребта, з розтягнутими паличками маршмеллоу до коричневого кольору.

Того вечора вони не співали, натомість танцювали, поки не втомилися.

P.S. Наші гітаристи підкорили всі серця в Tabere Straja, проводячи гітарні вечори в кімнатах або на вулиці. В самому серці лісу.

Tabere Straja, велике спасибі за ще одне чудове літо!

Не позбувайтеся нас так просто, наступного року ми повернемося.